Network Dynamic Host Configuration Protocol (DHCP) – Dynamic Addressing vs Static Addressing

Network Dynamic Host Configuration Protocol (DHCP) – Dynamic Addressing vs Static Addressing

Dynamic Host Configuration Protocol (DHCP) automatically assigns an IPv4 address, subnet mask and gateway to the equipment connected to the network. This process is done so that each equipment obtains the correct and necessary configurations to communicate in the network, but also so that each equipment has a unique IP address, because in the same network an IP can not be repeated.

When an equipment is connected to the network, the DHCP server is contacted by the equipment and chooses an IP address that is not being used, this is called dynamic addressing. The alternative is static addressing, in which the network administrator manually configure the IP settings on each device.

In large networks where the number of connected devices is high and varies frequently, is preferred to use DHCP addressing, because manually configuring each equipment would be very inefficient. With DHCP each user can bring their own device and connect automatically without having to know about the network settings.

Addresses assigned by DHCP are not permanent, they are used for a defined period of time, when the connection expires, the address will be returned to the available addresses. The user can take the device from one network to another and its DHCP server assign a new network configuration to the device.

Most networks use dynamic and static addressing, depending on the equipment connected to the network. Static addressing is used for network devices such as servers, gateways, switches and printers. Dynamic addressing (DHCP) is used for computers, tablets, smartphones, and voip telephones.



PORTUGUESE | PORTUGUÊS
Protocolo de Configuração Dinâmica de Anfitriões de Rede (DHCP) – Endereçamento Dinâmico vs Endereçamento Estático

O protocolo DHCP (Dynamic Host Configuration Protocol) atribui automaticamente um endereço IPv4, máscara de sub-rede e gateway ao equipamento conectado na rede. Este processo é feito para que cada equipamento obtenha as configurações corretas e necessárias para comunicar em rede, mas também para que cada equipamento tenha um endereço IP único, porque na mesma rede um IP não pode ser repetido.
Quando um equipamento é conectado à rede, o servidor DHCP é contactado pelo equipamento e escolhe um endereço IP que não está a ser usado, a isso chama-se de endereçamento dinâmico. A alternativa é o endereçamento estático, que consiste em o administrador de rede configurar manualmente as configurações de IP em cada equipamento.
Em grandes redes onde o número de equipamentos conectados é elevado e varia com frequência, é preferido a utilização de endereçamentos através de DHCP, porque configurar manualmente cada equipamento seria muito pouco eficiente. Mas com DHCP cada utilizador pode trazer os seus próprios equipamentos e conectar automaticamente sem necessidade de ter conhecimento sobre configurações da respetiva rede.
Os endereços distribuídos por DHCP não são permanentes, são utilizados por um período de tempo definido, quando a ligação expirar, o endereço será retornado aos endereços disponíveis. O utilizador pode levar o equipamento de uma rede para outra e o respetivo servidor DHCP atribuir uma nova configuração de rede ao equipamento.
A maioria das redes utilizam endereçamento dinâmico e estático, dependendo dos equipamentos ligados na rede. O endereçamento estático é usado para dispositivos da rede, como servidores, gateways, switch, impressoras, etc. O endereçamento dinâmico (DHCP) é utilizado para computadores, tablets, smartphones, telefones voip.



FRENCH | FRANÇAIS
DHCP (Dynamic Host Configuration Protocol) - Adressage dynamique par rapport à l'adressage statique

Le protocole DHCP (Dynamic Host Configuration Protocol) attribue automatiquement une adresse IPv4, un masque de sous-réseau et une passerelle à l'équipement connecté au réseau. Ce processus est fait pour que chaque équipement obtienne les configurations correctes et nécessaires pour communiquer dans le réseau, mais aussi pour que chaque équipement ait une adresse IP unique, parce que dans le même réseau une adresse IP ne peut pas être répétée.
Lorsqu'un équipement est connecté au réseau, le serveur DHCP est contacté par l'équipement et choisit une adresse IP qui n'est pas utilisée, c'est ce qu'on appelle l'adressage dynamique. L'alternative est l'adressage statique, dans lequel l'administrateur réseau configure manuellement les paramètres IP sur chaque périphérique.
Dans les grands réseaux où le nombre d'appareils connectés est élevé et varie fréquemment, il est préférable d'utiliser l'adressage DHCP, car la configuration manuelle de chaque équipement serait très inefficace. Avec DHCP, chaque utilisateur peut apporter son propre appareil et se connecter automatiquement sans avoir à connaître les paramètres réseau.
Les adresses attribuées par DHCP ne sont pas permanentes, elles sont utilisées pendant une période définie, lorsque la connexion expire, l'adresse sera renvoyée aux adresses disponibles. L'utilisateur peut transférer l'appareil d'un réseau à un autre et son serveur DHCP lui affecte une nouvelle configuration réseau.
La plupart des réseaux utilisent un adressage dynamique et statique, en fonction de l'équipement connecté au réseau. L'adressage statique est utilisé pour les périphériques réseau tels que les serveurs, les passerelles, les commutateurs et les imprimantes. L'adressage dynamique (DHCP) est utilisé pour les ordinateurs, les tablettes, les smartphones et les téléphones voip.



SPANISH | ESPAÑOL
Protocolo de configuración de host dinámico de red (DHCP): direccionamiento dinámico frente a direccionamiento estático

El protocolo de configuración dinámica de host (DHCP) asigna automáticamente una dirección IPv4, una máscara de subred y una puerta de enlace al equipo conectado a la red. Este proceso se realiza para que cada equipo obtenga las configuraciones correctas y necesarias para comunicarse en la red, pero también para que cada equipo tenga una dirección IP única, porque en la misma red no se puede repetir una IP.
Cuando un equipo está conectado a la red, el equipo se pone en contacto con el servidor DHCP y elige una dirección IP que no se está utilizando; esto se denomina direccionamiento dinámico. La alternativa es el direccionamiento estático, en el que el administrador de red configura manualmente la configuración de IP en cada dispositivo.
En redes grandes donde la cantidad de dispositivos conectados es alta y varía con frecuencia, se prefiere usar el direccionamiento DHCP, ya que la configuración manual de cada equipo sería muy ineficiente. Con DHCP, cada usuario puede traer su propio dispositivo y conectarse automáticamente sin tener que conocer la configuración de red.
Las direcciones asignadas por DHCP no son permanentes, se usan por un período de tiempo definido, cuando la conexión expira, la dirección se devolverá a las direcciones disponibles. El usuario puede llevar el dispositivo de una red a otra y su servidor DHCP asigna una nueva configuración de red al dispositivo.
La mayoría de las redes usan direccionamiento dinámico y estático, dependiendo del equipo conectado a la red. El direccionamiento estático se utiliza para dispositivos de red como servidores, puertas de enlace, conmutadores e impresoras. El direccionamiento dinámico (DHCP) se utiliza para computadoras, tabletas, teléfonos inteligentes y teléfonos VoIP.



GERMAN | DEUTSCHE
Netzwerk-dynamisches Host-Konfigurationsprotokoll (DHCP) - Dynamische Adressierung gegenüber statischer Adressierung

DHCP (Dynamic Host Configuration Protocol) weist den mit dem Netzwerk verbundenen Geräten automatisch eine IPv4-Adresse, eine Subnetzmaske und ein Gateway zu. Dieser Prozess wird so durchgeführt, dass jedes Gerät die korrekten und notwendigen Konfigurationen erhält, um im Netzwerk zu kommunizieren, aber auch, dass jedes Gerät eine eindeutige IP-Adresse hat, da eine IP im selben Netzwerk nicht wiederholt werden kann.
Wenn ein Gerät mit dem Netzwerk verbunden ist, wird der DHCP-Server vom Gerät kontaktiert und wählt eine IP-Adresse aus, die nicht verwendet wird. Dies wird dynamische Adressierung genannt. Die Alternative ist die statische Adressierung, bei der der Netzwerkadministrator die IP-Einstellungen auf jedem Gerät manuell konfiguriert.
In großen Netzwerken, in denen die Anzahl der angeschlossenen Geräte hoch ist und häufig variiert, wird die DHCP-Adressierung bevorzugt, da die manuelle Konfiguration jedes Geräts sehr ineffizient ist. Mit DHCP kann jeder Benutzer sein eigenes Gerät mitbringen und sich automatisch verbinden, ohne die Netzwerkeinstellungen kennen zu müssen.
Adressen, die von DHCP zugewiesen werden, sind nicht permanent, sie werden für einen definierten Zeitraum verwendet, wenn die Verbindung abläuft, wird die Adresse an die verfügbaren Adressen zurückgegeben. Der Benutzer kann das Gerät von einem Netzwerk zum anderen nehmen, und sein DHCP-Server weist dem Gerät eine neue Netzwerkkonfiguration zu.
Die meisten Netzwerke verwenden dynamische und statische Adressierung, abhängig von den mit dem Netzwerk verbundenen Geräten. Die statische Adressierung wird für Netzwerkgeräte wie Server, Gateways, Switches und Drucker verwendet. Dynamische Adressierung (DHCP) wird für Computer, Tablets, Smartphones und VoIP-Telefone verwendet.



ITALIAN | ITALIANO
Rete Dynamic Host Configuration Protocol (DHCP) - Indirizzamento dinamico vs Indirizzamento statico

Il protocollo DHCP (Dynamic Host Configuration Protocol) assegna automaticamente un indirizzo IPv4, una subnet mask e un gateway all'apparecchiatura collegata alla rete. Questo processo viene eseguito in modo che ogni apparecchiatura ottenga le configurazioni corrette e necessarie per comunicare nella rete, ma anche che ogni apparecchiatura abbia un indirizzo IP univoco, poiché nella stessa rete non è possibile ripetere un IP.
Quando un'apparecchiatura è collegata alla rete, il server DHCP viene contattato dall'apparecchiatura e sceglie un indirizzo IP che non viene utilizzato, questo è chiamato indirizzamento dinamico. L'alternativa è l'indirizzamento statico, in cui l'amministratore di rete configura manualmente le impostazioni IP su ciascun dispositivo.
Nelle reti di grandi dimensioni in cui il numero di dispositivi connessi è elevato e varia frequentemente, è preferibile utilizzare l'indirizzamento DHCP, poiché la configurazione manuale di ciascuna apparecchiatura sarebbe molto inefficiente. Con DHCP ogni utente può portare il proprio dispositivo e connettersi automaticamente senza dover conoscere le impostazioni di rete.
Gli indirizzi assegnati da DHCP non sono permanenti, vengono utilizzati per un periodo di tempo definito, quando la connessione scade, l'indirizzo verrà restituito agli indirizzi disponibili. L'utente può portare il dispositivo da una rete a un'altra e il suo server DHCP assegna una nuova configurazione di rete al dispositivo.
La maggior parte delle reti utilizza l'indirizzamento dinamico e statico, a seconda dell'apparecchiatura connessa alla rete. L'indirizzamento statico viene utilizzato per dispositivi di rete come server, gateway, switch e stampanti. L'indirizzamento dinamico (DHCP) è utilizzato per computer, tablet, smartphone e telefoni VoIP.



RUSSIAN | РУССКИЙ
Протокол конфигурации динамического хоста сети (DHCP) - динамическая адресация и статическая адресация

Протокол динамической конфигурации хоста (DHCP) автоматически назначает IPv4-адрес, маску подсети и шлюз для оборудования, подключенного к сети. Этот процесс выполняется для того, чтобы каждое оборудование получало правильные и необходимые конфигурации для связи в сети, но также чтобы каждое оборудование имело уникальный IP-адрес, поскольку в той же сети IP нельзя повторять.
Когда оборудование подключено к сети, сервер DHCP связывается с оборудованием и выбирает IP-адрес, который не используется, это называется динамической адресацией. Альтернативой является статическая адресация, в которой администратор сети вручную настраивает параметры IP на каждом устройстве.
В больших сетях, где количество подключенных устройств велико и часто меняется, предпочтительнее использовать адресацию DHCP, поскольку вручную настройка каждого оборудования будет очень неэффективной. С помощью DHCP каждый пользователь может самостоятельно принести свое устройство и подключиться автоматически, не зная о сетевых настройках.
Адреса, назначенные DHCP, не являются постоянными, они используются в течение определенного периода времени, когда соединение истекает, адрес будет возвращен к доступным адресам. Пользователь может перенести устройство из одной сети в другую, а его сервер DHCP назначит новую конфигурацию сети для устройства.
Большинство сетей используют динамическую и статическую адресацию в зависимости от оборудования, подключенного к сети. Статическая адресация используется для сетевых устройств, таких как серверы, шлюзы, коммутаторы и принтеры. Динамическая адресация (DHCP) используется для компьютеров, планшетов, смартфонов и VoIP-телефонов.



TURKISH | TÜRK
Ağ Dinamik Ana Bilgisayar Yapılandırma Protokolü (DHCP) - Dinamik Adresleme ve Statik Adresleme

Dinamik Ana Bilgisayar Yapılandırma Protokolü (DHCP), ağa bağlı donanıma otomatik olarak bir IPv4 adresi, alt ağ maskesi ve ağ geçidi atar. Bu işlem, her ekipmanın, şebekede iletişim kurmak için doğru ve gerekli konfigürasyonları alması için yapılır, fakat aynı zamanda, her şebekenin kendine özgü bir IP adresine sahip olması için, aynı ağda bir IP tekrarlanamayacağı şekilde yapılır.
Bir ağa bir ekipman bağlandığında, DHCP sunucusu ekipmanla temasa geçer ve kullanılmayan bir IP adresi seçer, buna dinamik adresleme denir. Alternatif, ağ yöneticisinin her cihazdaki IP ayarlarını manuel olarak yapılandırdığı statik adresleme işlemidir.
Bağlı cihazların sayısının yüksek olduğu ve sık sık değiştiği geniş ağlarda, DHCP adreslemenin kullanılması tercih edilir, çünkü her ekipmanın elle yapılandırılması çok verimsiz olur. DHCP ile her kullanıcı kendi cihazını getirebilir ve ağ ayarları hakkında bilgi sahibi olmadan otomatik olarak bağlanabilir.
DHCP tarafından atanan adresler kalıcı değildir, bağlantı süresi dolduğunda belirli bir süre kullanılır, adres mevcut adreslere gönderilir. Kullanıcı cihazı bir ağdan diğerine alabilir ve DHCP sunucusu cihaza yeni bir ağ yapılandırması atayabilir.
Çoğu ağ, ağa bağlı donanıma bağlı olarak dinamik ve statik adresleme kullanır. Statik adresleme, sunucular, ağ geçitleri, anahtarlar ve yazıcılar gibi ağ aygıtları için kullanılır. Dinamik adresleme (DHCP) bilgisayarlar, tabletler, akıllı telefonlar ve voip telefonlar için kullanılır.



UKRAINIAN | УКРАЇНСЬКИЙ
Протокол конфігурації мережевого динамічного хоста (DHCP) - динамічна адресація та статична адресація

Протокол конфігурації динамічного хоста (DHCP) автоматично призначає адресу IPv4, маску підмережі та шлюз для обладнання, підключеного до мережі. Цей процес виконується таким чином, щоб кожне обладнання отримало правильні та необхідні конфігурації для спілкування в мережі, а також для того, щоб кожен обладнання мав унікальну IP-адресу, оскільки в одній і тій же мережі IP не може бути повтореним.
Коли обладнання підключено до мережі, з обладнанням звертається на сервер DHCP та обирає IP-адресу, яка не використовується, це називається динамічною адресацією. Альтернативою є статична адресація, в якій адміністратор мережі вручну налаштує параметри IP на кожному пристрої.
У великих мережах, де кількість підключених пристроїв висока та часто коливається, перевагу використовувати DHCP-адресацію, оскільки вручну налаштування кожного обладнання буде дуже неефективним. З DHCP кожен користувач може привести своє власне пристрій і підключитися автоматично, не знаючи про мережеві налаштування.
Адреси, призначені DHCP, не є постійними, вони використовуються протягом певного періоду часу, коли термін дії з'єднання закінчується, адреса буде повертатися до доступних адрес. Користувач може взяти пристрій з однієї мережі в іншу і його сервер DHCP призначати нову конфігурацію мережі на пристрої.
Більшість мереж використовують динамічну та статичну адресацію залежно від обладнання, підключеного до мережі. Статична адресація використовується для мережевих пристроїв, таких як сервери, шлюзи, комутатори та принтери. Динамічна адресація (DHCP) використовується для комп'ютерів, планшетів, смартфонів та телефонів VoIP.



CHINESE | 中文
网络动态主机配置协议（DHCP） - 动态寻址与静态寻址

动态主机配置协议（DHCP）会自动为连接到网络的设备分配IPv4地址，子网掩码和网关。这个过程是为了使每个设备获得正确的和必要的配置来在网络中进行通信，也是为了使每个设备具有唯一的IP地址，因为在同一个网络中IP不能重复。
当设备连接到网络时，DHCP服务器与设备联系并选择一个未被使用的IP地址，这称为动态寻址。另一种方法是静态寻址，网络管理员在其中手动配置每个设备上的IP设置。
在连接设备数量较多且频繁变化的大型网络中，最好使用DHCP寻址，因为手动配置每个设备的效率非常低。通过DHCP，每个用户都可以自带设备并自动连接，而无需了解网络设置。
由DHCP分配的地址不是永久性的，它们被用于一段限定的时间，当连接到期时，地址将被返回到可用地址。用户可以将设备从一个网络接入另一个网络，并且其DHCP服务器为设备分配新的网络配置。
大多数网络使用动态和静态寻址，具体取决于连接到网络的设备。静态寻址用于网络设备，如服务器，网关，交换机和打印机。动态寻址（DHCP）用于计算机，平板电脑，智能手机和voip电话。